-
1 жаль
ч1) ім. sorrow, grief, distress, regret (of); поет. woe, bitterness2) пр. it's a pityжаль мені його — I'm sorry for him, I pity him
для вас мені нічого не жаль — І regret nothing for you, I don't grudge you anything
3)жалю завдавати — to give sorrow, to grieve
-
2 жаль
I. см. Жалость.II. Жаль, нар. - жаль, жал(ъ)ко, шкода кого и на кого [Мені не жаль на тебе] - см. Жалко 1 и 2; (к сожалению) жаль, шкода; на жаль. [Теплий кожух, тільки шкода не на мене шитий (Шевч.). Прийшов, та, на жаль, пізно]. Очень жаль - дуже жаль, дуже жалко, дуже шкода, велика шкода. [Мені дуже його шкода. Велика оце нам шкода, що кидаєте нас (Кон.)]. Становится кому жаль кого - жаль бере (пориває) кого за кого. Становится очень жаль - живий жаль бере. Стало, сделалось жаль - стало (зробилось) жаль, жалко, шкода. [Мене аж жаль за його взяв. Їй стало шкода, що й вона з ним не поїхала. Себе жалчіше йому зробилося (Грінч.)].* * *предик.шко́да и шкода́, жаль, жа́лко -
3 жалко
1) жаль, жал(ь)ко кому, кого, на кого, на що, за ким, чим, шкода кому, кого-чого. [Жаль тобі його. Мені так жаль, так жаль на ворогів і жаль на подоланих (Л. Укр.). Мені жаль за моїм конем. Як поїдеш з України, комусь буде жалко. Мені жалько стало на бідолашних бабок, жалько стало на їхнє невідоме мені горе (Крим.). Шкода сил, шкода часу. Чого-ж я плачу? Мабуть шкода, що без пригоди, мов негода, минула молодість моя (Шевч.)]. см. II. Жаль;2) жалко чего (не хочется давать) - жаль, жал(ь)ко, шкода. [Жаль йому грошей. Тобі жалко (шкода) хліба?];3) (жалобно) жалібно, жалісно, жалісливо. [Жалібно плаче];4) (с жалким видом) злиденно, нужденно. [І так злиденно іскривився (Котл.). Нужденно дивиться]. Жальче -1) жальчіше, жальніше. Сина жаль, а дочки ще жальніше];2) жалібніше, жалісніше.* * *1) нареч. жалюгі́дно; жа́лібно, жа́лісно2) в знач. сказ. шко́да и шкода́, жа́лко, жаль3) в знач. вводн. сл. шкода́, жа́лко, жаль; ( к сожалению) на жаль -
4 worse
1. nгірше2. adj (comp від bad)(ще) гірший3. adv (comp від badly)(ще) гірше; сильніше; більшеthe remedy is worse than useless — ці ліки не тільки некорисні, а й небезпечні
none the worse — аж ніяк не менше; ще сильніше
you might do worse — розм. що ж, це непогано
* * *I nto go from bad to worse — ставати все гірше, гірше
a change /a turn/ for the worse — зміна на гірше
worse cannot happen — нічого гіршого трапитися не може; I've seen worse, I've been through worse ( than that) я ще е не таке бачив
to be the worse for wear — постраждати від чого-н., носити на собі сліди чого-н.
II ato be none the worse for smth — зовсім не постраждати від чого-н.
2) гірший; (ще) гіршеto make matters worse..., — в довершення всього /всіх неприємностей/...; what is worse... що гірше..,; it's not a bad mark, but it's worse than your usual one це непогана оцінка, але гірше звичайної
3) compar від ill; adj; в гіршому стані ( здоров'я)III advI've got to go, worse luck — на жаль, мені час йти
2) (ще) гіршеyou are playing worse than you did last week — ви граєте гірше, ніж минулого тижня
the patient has been taken worse — хворому стало (ще) гірше
the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки не допомагають, але е шкодять
3) сильніше, більшеI hate [fear]him worse than before — я його ще сильніше ненавиджу [ще більше боюся]
none the worse — нітрохи не менше; ще сильніше
-
5 worse
I nto go from bad to worse — ставати все гірше, гірше
a change /a turn/ for the worse — зміна на гірше
worse cannot happen — нічого гіршого трапитися не може; I've seen worse, I've been through worse ( than that) я ще е не таке бачив
to be the worse for wear — постраждати від чого-н., носити на собі сліди чого-н.
II ato be none the worse for smth — зовсім не постраждати від чого-н.
2) гірший; (ще) гіршеto make matters worse..., — в довершення всього /всіх неприємностей/...; what is worse... що гірше..,; it's not a bad mark, but it's worse than your usual one це непогана оцінка, але гірше звичайної
3) compar від ill; adj; в гіршому стані ( здоров'я)III advI've got to go, worse luck — на жаль, мені час йти
2) (ще) гіршеyou are playing worse than you did last week — ви граєте гірше, ніж минулого тижня
the patient has been taken worse — хворому стало (ще) гірше
the remedy is worse than useless — ці ліки не тільки не допомагають, але е шкодять
3) сильніше, більшеI hate [fear]him worse than before — я його ще сильніше ненавиджу [ще більше боюся]
none the worse — нітрохи не менше; ще сильніше
-
6 шкода
I жшк`ода(втрата, збиток) harm, damage, injure, hurt, detriment; юр. lesionII безос.заподіяти шкоду — to (do) harm, to damage
шк`ода( жаль) it's a pityIII шкод`ашкода мені його — I'm sorry for him, I pity him
(марно, даремно) in vain, vainly, in nothing; безос. it's uselessIV шкод`а -
7 крайний
1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.* * *1) кра́йній; диал. скра́йнійв кра́йнем слу́чае — в кра́йньому ра́зі (ви́падку)
по кра́йней ме́ре — прина́ймні
2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йнійкра́йние ме́ры — кра́йні (надзвича́йні) за́ходи
-
8 некрасивый
негарний, поганий, (ув. поганючий), (зап. и поэт.) некрасний, (о внешности ещё) негожий, нечепурний. [Та й негарна! - і руда і нечупарна (Грінч.). Не жаль мені того воза, коли-б дівчина гожа, а то руда та погана, та й та воза поламала (Пісня). Некрасні квітки вночі (Л. Укр.). Васька була негожа, мізерна дівка (М. Левиц.). У такі хвилини його нечепурне обличчя ставало гарним (Грінч.)]. -вая история - негарна (погана) історія.* * *нега́рний, некраси́вий; (неопрятный, неряшливый) нечепурни́й, диал. нечупа́рний; ( о внешности человека) невродли́вий, нега́рний на вро́ду, пога́ний, поганкува́тий, погане́нький -
9 пыль
пил (-лу, мн. пили, ум. пилок, пилочок), порох (-ху, мн. порохи, ум. порошок); (в воздухе) курява, курево и куряво, кура, копіт(ь) (-поту и -тю), кіпоть (-птю), кіптяга, кушпела. [І в пилу на шляху діямант він найшов (Самійл.). Не пили пилили, не тумани вставали, як з города Озова, в тяжкої неволі три брати втікали (Мартин.). Сухий, гарячий, весь у поросі день вже гас за вікном (Коцюб.). Малі босі ноженята підкидали порох - три рази в один бік, три рази в другий (Коцюб.). Вірли крильми землю збили, порохами скопотили (Ант.-Драг.). У хаті по стінах порохи (Кам'ян.). Ох, як тяжко тим шляхом ходити, широким, битим, курявою вкритим (Л. Укр.). Курява стовпом від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.). Сіріла курявом широка проїжджа дорога (Мирн.). Михайло погнав коня так, що тільки кура по дорозі курить (Грінч.). За коником став копіть (Чуб.). Збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.)]. До Пречистої коноплі потіпать, а після Пречистої мички микать, щоб надворі, а то в хаті кіптю повно (Борз.). - Не продам, - обзивається дядько з кіптяги-куряви за возом (Неч.-Лев.)]. Пыль снежная - сніговий пил. Облако -ли - хмара пилу, куряви. [Густа хмара сірого в'їдливого пилу закривала від його все (Грінч.)]. Он весь в -ли - він увесь у пилу, в поросі. Сметать пыль - змітати пил, порох и порохи. Поднимать, поднять пыль - збивати, збити, спилити; пил, пилюгу, куряву и курево, кіптягу, копіт, курити, пилити; срв. Пылить, Напылить. [Він збивав у номері страшенну пилюгу (Яворн.). Хіба я курю? Я злегка мету (Мирн.). Їду я, - це-ж як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Катерин.)]. Поднялась облаком пыль - знялася хмарою курява, кіптяга, закуріла хмарою курява, кіптяга, знявся хмарою пил, кіпоть, закуріло, запиліло, закушпелило. Покрыть -лью - прибити, укрити пилом, порохом. Покрыться -лью - припасти, укритися пилом, порохом, закуритися, запорошитися, закуріти. [Не жаль мені доріженьки, що пилом припала (Пісня)]. Покрытый -лью - запорошений пилом, порохом припалий, прибитий. [Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива дощем неполита (Манж.). Втер хусточкою припале пилом лице (Неч.-Лев.)]. Пускать пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) кому и на кого, перед ким, туманити кого, (гал.) бляхманом очі заносити кому. [Отак Антосьо ману пускав і камбраттям (товаришам), і перед урядом, і по селах (Свид.)]. Цветочная пыль - краска, квітковий пилок.* * *1) пил, -у, по́рох, -у, порохня́ва; ( в воздухе) ку́рява; кі́птява, кіптяга́, кіптюга2) бот. пило́к, -лку́; пил -
10 what
1. adj1) який, якого типу (у прямих запитаннях)2) який (у вигуках)3) скільки; котрий2. advнавіщо; чому; якою міроюbut alas, what can I help you? — але, на жаль, чим я можу допомогти вам?
3. pron1) щоwhat do you mean? — що ви маєте на увазі?, що ви хочете сказати?
what is her name? — як її звуть?, як її прізвище?
2) хтоwhat is he? — хто він такий (за фахом)?, чим він займається?
3) скільки4) емоційне підсиленняwhat next? — ну, а далі що?
have you supposed me dead or what? — ви що, думали, що я помер, чи як?
4. conj1) що; те, щоhe does not know what he wants — він (сам) не знає, чого він хоче
2) хтоI know what he shall be — я знаю, ким йому бути
3) скількиI'll ask him what he paid — я запитаю його, скільки він заплатив
4) той, який; той самий; всілякий; якийthe copy-book what I lent you — зошит, який я тобі позичив
he told me what was what — він розтлумачив мені, що до чого
what in the world do you mean? — даруйте (чорт забери), що ви хочете цим сказати?
what the hell! — от чорт!, що за чортовиння!
what's new? — амер., розм. як справи? (привітання)
she has what it takes — у неї є все, що потрібно
what not — і так далі, і тому подібне
well, what about it? — ну, так що?
* * *I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
11 несчастье
нещастя (-тя); (неблагоприятная судьба) недоля, безщастя, безталання (-ння), бездо[і]лля (-лля), (невезение) неталан (-ну), (бедствие, погибель) безголов'я (-в'я), (беда) лихо, біда, лиха година, причина, (беда, несчастный случай) пригода, лиха пригода, (напасть) халепа; ум. недоленька, лиха годинонька, пригодонька. [Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Повен світ нещастів (Грінч.). Його болять нещастя України (Франко). Поодинокі нещастя творять загальне щастя (Кандід). Коли я тут недолі досить маю, хай буду я щаслива там, у иншім краю! (Л. Укр.). Нащо вам судилось тут загинути в недолі? (Рудан.). Усім людям щастя, доля, - мені-ж безталання (Метл.). У тім селі, на безталання та на погибель, виріс я (Шевч.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис). Сам собі накликав безголов'я (Крим.). Завжди нарікала на своє безголов'я (Черкас.). Лихо зненацька підкралося (Коцюб.). Сталась мені причина: жінка вмерла, зосталась дитина (Пісня). Чому не зарятувати, коли чоловік у пригоді (человека постигло -тье)? (Мирний). Халепи якої щоб не напитать (М. Левиц.). Як-би то її визволити з такої халепи та журби? (Кониськ.)]. Это верх -тья - це найбільше нещастя (лихо). К (по) -тью - (як) на нещастя, (чаще) (як) на біду, як на лихо. [На біду, ці дурні люди мали силу (Крим.). Талановитий, на лихо дочасно померлий публіцист (Рада). Треба, думаю, зайти провідати хрещеників, та, як на лихо забув (Васильч.)]. К моему -тью - на моє нещастя, на мою біду, на моє лихо, мені на нещастя и т. п. К вящему -тью - на ще більше нещастя (лихо); ще й (ба й) гірш(е) від того, ще й гірше лихо. На -тье чьё - на нещастя, на лихо чиє, кому, на біду чию, кому, на безголов'я чиє, на голову чию. [Упаду собі на лихо (Л. Укр.). Закаявся женитись, щоб знов не взяти лихої (жінки) на своє безголов'я (Коцюб.). Чим-же я винна, що тую думу постановили на наше безголов'я? (М. Левиц.). Нехай горшки б'ються на ганчареву голову (Номис)]. В -тьи - у нещасті, у (лихій) пригоді, при лихій годині. [Не годиться журитись в пригоді такій, адже иншим ще гірше буває (Л. Укр.). Як-би їм запомогти Мендля в його лихій пригоді? (Франко). Та нема гірш нікому, як тій сиротині: ніхто не пригорне при лихій годині (Пісня)]. Мне -тье в картах - мені не щастить (не таланить) у картах, мені карта не йде. Впадать, впасть в -тье - потрапити (попасти(ся)) в біду, зазнавати, зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди), сходити, зійти на біду, знедолюватися, знедолитися, знедоліти, збезталаніти, знещасливлюватися, знещасливитися. Приносить, принести -тье кому - приносити, принести нещастя кому, завдавати, завдати лиха (біди) кому, (пров.) випадком випасти кому. [Сльози мої випадком йому випали: вона (його корова) здохла (Кониськ.)]. С ним случилось -тье - його спіткало (побило) лихо, з ним стала(ся) пригода, на його (впала) пригода, на його впало безголов'я. [На козака - пригодонька; козак зажурився (Пісня)]. Не бывать бы счастью, да -тье помогло - коли-б (якби) не нещастя, не було-б і щастя. Счастье одного основано на -тьи другого - на безталанні одного виростає щастя другого (Тобіл.).* * *неща́стя, безща́стя; ( горькая судьба) безтала́ння, недо́ля, нетала́н, -у; ( беда) біда́, ли́хо, диал. поту́га; ( несчастный случай) причи́на, прити́чинак \несчастье тью, на \несчастье тье, по \несчастье тью — [як] на неща́стя, [як] на біду́, [як] на ли́хо; ( к сожалению) на жаль; к
мое́му \несчастье тью — на моє́ неща́стя (ли́хо, безголів'я, безголо́в'я), на мою біду́, мені́ на неща́стя
-
12 dear
1. n1) дорогий, милий, любий, голубчик; дорога, мила, люба, голубонька; коханий; кохана2) душка, серденько3) краса, розкіш; диво2. adj1) дорогий, милий, любий2) вельмишановний3) люб'язний4) заповітний5) славний, чарівний6) дорогий, що дорого коштуєthat's too dear for me — мені це надто дорого, мені це не по кишені
3. adv1) дорого (тж перен.)2) ніжно, палко4. intвиражає симпатію, нетерпіння, подив, жальdear me!, oh dear! — боже мій!
* * *I n1) ( в звертанні) дорогий, милий, голубчик; дорога, мила, голубонька; коханий, милий; кохана, мила2) душка; розумник; розумницяII a1) дорогий, милий, любий; ( в усному або письмовому зверненні) дорогий, милий; вельмишановний ( часто із займенником my); любий2) заповітний3) славний, чарівний, милий4) дорогий, який дорого коштує; високий, дорогий ( про ціну)III advdear rate /price/ — висока ціна; дорогий, з високими цінами
1) дорого (тж.)2) ніжно, гаряче, палкоIV vзвертатися до людини, називаючи його "дорогий"Vint виражає симпатію, жаль, нетерпіння, подив, презирствоdear me!, oh dear!, dear heart! — боже мій!, невже?; dear me! is that so? невже?, не може бути!
-
13 too
adv1) (за)надтоtoo good to be true — надто добре, щоб можна було повірити
2) дуже, конче, украйthat's too bad! — як шкода!, який жаль!
3) також, тежI go there, too — я теж іду туди
4) до того ж, крім того, більш тогоachieved, too, at small cost — який дістався до того ж не дуже дорого
5) справді, дійсноI mean to do it, too — я справді збираюся зробити це
to go too far — перебільшувати; заходити надто далеко
* * *I [tuː] adv1) дужеtoo much [little] — дуже багато[мало]
he ate /too much — він об'ївся
this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою
too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися
its not too easy — це не так ( вже) е легко
she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила
you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще
we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)
I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий
2) емоц.- посил. дуже; украйhes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться
it's quite too!, it's too! — чудово!
its too charming! — чудово!; як це мило!
to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко
II [tuː] advit is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/
1) також, тежto play and sing too, — грати, співати
won't you come too — є чи не прийдете, виє
the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того
achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною
the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити
2) дійсно -
14 охватывать
охватить1) (обнимать) обхоплювати, обхопити кого, що, обні[ій]мати, об(ій)няти, понімати, по(й)няти, осягати, осяг(ну)ти кого, що, (о)повивати, (о)повити. [Що то за цивілізація була, коли вона осягла тільки саме панство (Куліш)]. Это дерево не -тить руками - цього дерева не обхопиш руками. Зараза -ла весь город - пошесть усе місто обхопила. Этот период -вает несколько десятилетий - ця доба обіймає кілька десятиліттів. Пламя мигом -ло всё здание - полум'я враз поняло (обхопило) ввесь будинок. -ла прохлада - обняло холодком (прохолодило) кого. Истома -вает - млості беруть кого, млосно стає кому. -тить глазом - оком (за)сягати, за)сяг(ну)ти, зсягати; зсягнути оком, запосягти, захоплювати, захопити оком, зглянути оком, скидати, скинути оком. [Скільки можна було засягти оком на всі боки. Пшениці такий лан, що й оком не зглянеш]. -тить (постичь) умом, мыслью - збагнути, засягти що (розумом, думкою);2) (о чувствах, сне, дремоте и т. п.) понімати, поняти, обнімати, обняти, брати, взяти кого, (перен.) (о)повивати, (о)повити, о(б)гортати, о(б)горнути, окривати, окрити, поривати, порвати кого. [Радощі душу мені обнімали (Грінч.). Поняли його жалощі до тих нещасливих. Чогось і мене вже страх бере. Обгорнула мене самота. Горе тяжке оповило його. Мене пориває досада. Недобре почування окрило їй душу]. Грусть, тоска, жаль -вает кого - сум, туга, жаль понімає, бере, посідає кого. -ла зависть кого - заздрощі вхопили кого, завидки взяли кого, заздрість поняла кого. - ла страсть кого - жага (пристрасть) вхопила, поняла, взяла кого;3) (окружать) оточувати и оточати, оточити кого, що, ким, чим. См. Окружать, Облегать; (перехватать) перемацувати, перемацати, перелапувати, перелапати. Всё в лавке -тает, а ничего не купит - усе в крамниці перемацає, а нічого не купить. Охваченный - обхоплений, обнятий, по(й)нятий. -ный ужасом - понятий жахом.* * *несов.; сов. - охват`ить1) см. обхватывать 1)2) (окружать, опоясывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( облегать) обляга́ти, облягти3) (обволакивать, окутывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( обнимать) пойма́ти, пойня́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, сповива́ти, спови́ти; (осаждать - о чувствах, мыслях) перейма́ти, перейня́ти, обляга́ти, облягти́, окрива́ти, окри́ти; (о чувствах, сне) бра́ти, узя́ти (ві́зьме), забира́ти, забра́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти4) (постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́, засяга́ти, засягну́ти и засягти́, охо́плювати, охопи́ти; (несов.: постичь) збагну́ти5) (включать в свой состав, вовлекать в круг действия чего-л.) охо́плювати, охопи́ти6) воен. охо́плювати, охопи́ти -
15 what
I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
16 true
1. n (the true) правда, істина2. adj1) вірний, правильнийis it true that you are going away? — це правда, що ви від'їжджаєте?
to make true — тех. виправити, відрихтувати
2) відданий3) справжній, правдивий, істинний4) правильний, точний5) законний, дійсний, чинний6) щирий, неудаваний; правдивий7) стійкий, стабільний8) фіз. ідеальний (про середовище)9) точний10) тех. точно припасований11) чесний, доброчеснийtrue bill — юр. затверджений обвинувальний акт
true mushroom — бот. шампіньйон звичайний
3. adv1) правдиво, чесно2) точно; відповідно до норми4. v (тж true up)1) вивіряти; правити2) припасовувати, приганяти; регулювати* * *I [truː] n( the true) правда; реальність, дійсне положення справ••true in — правильно встановлений /настроєний/; точний
out of true — погано встановлений; неточний; невертикальний, непрямовисний
to get /to run/ out of true — децентруватися ( про колесо)
II [truː] ato put smth out of true — децентрувати щось
1) вірний, правильнийto hold true for smth — бути вірним відносно чогось, розповсюджуватися на щось
this also holds true for the film — те ж саме можна сказати, про фільм
the rumour proved only too true — слух, на жаль, повністю підтвердився
the novel is based on a true story — в основу романа покладена справжня історія, роман має документальну основу
fiction is true than history — художня література ближче до істини, чим історичні твори
is it true that you are going away — є правда, що ви виїжджаєтеє
is it true /can it be true/ that he refused — є невже він відмовивсяє
it is true (that)... — треба визнати (що)...
it is true I saw him only once — правда, я бачив його тільки один раз
thats trueI, enough! — вірно!, ви маєте рацію!
true, the book is peppered with rhetorical questions — правда, книга просякнуто великою кількістю риторичних питань; надійний, вірний
a true sign of rain — вірний передвісник /ознака
2) вірний; не відступаючийtrue to ones principles [to ones word] — вірний своїм принципам [своєму слову]
3) справжній, істиннийtrue love — справжня любов; любов в повному розумінні слова
true grief — істинне/непритворне/горе
true blue — справжній синій колір [ср. true blue]
to find ones true vocation — знайти своє справжнє покликання; cпeц. істинний
the true time — acтp., вірний час
true altitude — acтp. дійсна висота
true azimuth — acтp.,; вiйcьк. дійсний азимут
true power /watt/ — реальна потужність
true market value — же. справжня ринкова вартість; істинний, заслуговуючий даної назви
true reptiles are lizards and not frogs — рептиліями у власному сенсі слова є ящірки, а не жаби; справжній, зв'язаний по крові, рідний
a true son and an adopted one — рідний, прийомний сини
4) правильний, точнийtrue — сміттю [reproduction]точна копія [відтворення]
true to life — реалістичний, життєво правдивий; точно відтворений; відповідний
true pair — сумісна ( фізіологічно або психологічно) пара
5) законний, дійсний6) тex. точно пригнаний to make smththe blocks of granite were so true that practically no mortar was used — глиби граніту були так точно /щільно/ підібрані один до одного, що будівельний розчин майже не використовувався
7) чесний, добродійний••III [truː] advto come true — збуватися (про мрії, прогнози)
1) правдиво, чесно2) точно; відповідно до нормиIV [truː] v; тех.to run true — обертатися без вісімки ( про колесо) to breed true зберігати чистоту природи
-
17 say
1. n1) висловлювання, думка, словоto have one's say (out) — висловлюватися, висловити свою думку
2) авторитет, впливto have the say — амер. мати право остаточно вирішувати (щось)
2. v (past і p.p. said)1) говорити, сказатиI mean to say that... — цим я хочу сказати, що...
to say good night to smb. — сказати комусь на добраніч, попрощатися з кимсь
to say good-bye — сказати до побачення, попрощатися
2) виражати, висловлювати3) твердити, повідомляти; говорити, казатиhe is said to be a great singer — кажуть, що він видатний співак
4) говорити, гласитиthe text of the treaty says — текст договору гласить, у тексті договору записано (говориться)
5) висловлювати (мати) думку, вважатиhe says I must do it — він вважає, що я повинен це зробити
I wish I could say when it will happen — я хотів би знати, коли це станеться
what did he say to that? — яка його думка з цього приводу?; що він на це сказав?
6) наводити докази (аргументи); свідчитиit doesn't say much for his intelligence — це аж ніяк не свідчить, що він розумний
to have nothing to say for oneself — розм. бути небалакучим; не знати, що сказати на свій захист
7) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say one's prayers — молитися, читати молитви
8) припускати, гадатиlet us say — скажімо, наприклад
well, say, it were true, what then? — ну, припустимо, це вірно, то що з того?
9) поет. висловлюватисяsay away — висловлюватися; розважити душу
say on: say on! — продовжуйте!, говоріть далі!
I say!, амер. say! — послухайте!
I say, do come and look at him! — та підійди ж і глянь на нього!
so you say! — так я вам і повірив!, розказуйте!
says you! — розм. брехня!
I should say so! — ще б пак!, звичайно!
I should say not! — нізащо!, звичайно, ні!
you don't say (so)! — що ви кажете?, не може бути!, невже!
I dare say — гадаю, сподіваюсь
that is to say — інакше кажучи, тобто; принаймні
no sooner said than done — сказано — зроблено
the less said the better — чим менше слів, тим краще
* * *I [sei] n1) висловлення, вислів, думка, слово2) авторитет, впливII [sei] v( said)1) говорити, сказатиI'm sorry to say... — на жаль...; виражати, висловлювати
2) стверджувати (що, нібито), повідомляти3) говоритиthe law says... — закон говорить..., за законом...
5) наводити докази, аргументи; свідчити; висловлюватися; свідчити на користь [проти]чого-небудь, кого-небудь6) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say mass — служити месу /обідню/
7) допускати; припускати8) icт.; пoeт. висловитисяIII [sei] adv1) приблизно, біля2) наприклад -
18 к
Ко, предл.1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!* * *предл. с дат. п.; тж. коподъе́хать к ста́нции — під'ї́хати до ста́нції
сесть к столу́ — сі́сти до сто́лу
2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)к ве́черу ве́тер ути́х — надве́чір (під ве́чір) ві́тер зати́х (стих, ути́х, ущу́х)
к у́тру́ положе́ние измени́лось — на ра́нок стано́вище зміни́лося
лежа́ть к восто́ку от чего́ — лежа́ти на схід від чо́го
4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)оде́жда к пра́зднику — о́дяг (оде́жа) на свя́то, святко́вий (святни́й) о́дяг, святко́ва (святна) оде́жа
5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік -
19 нисколько
нрч.1) ніскільки. [«Скільки заплатив за чоботи?» - «А тобі що? - ніскільки!» (Брацл.)];2) (ничуть) (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки, і трохи, ані скілечки, (фам.) ані гич, (совсем не) зовсім не, (отнюдь) аж ніяк, (диал.) аж нікуди, (вовсе нет) зовсім ні, (никак) нічого, аніні. [Не справдились ані трохи ті надії (Доман.). Тобі смішки, а мені ні трішки (Приказка). Мені зовсім не жаль його (Сл. Ум.). Ні в мові, ні в поводженні він аж ніяк не змінився до неї (В. Підмог.). Всі ці заходи аж ніяк не поможуть (Пр. Правда). «А сам він чи вірить тому?» - «Аж нікуди!» (Звин.). Це йому нічого не пошкодить (Київщ.). А дивись: сама машина аніні не звабить очі (Крим.)]. Это меня -ко не касается - це мене ані трохи (і трохи, ані трошки, зовсім) не обходить. -ко не отличается от чего - ані трохи не відрізняється від чого. Я -ко не хочу оскорбить вас - я (а)ні (і) трохи не хочу образити вас. «Вы ошибаетесь!» - «-ко!» - «Ви помиляєтесь!» - «Ані трохи (Ані трошки, Зовсім ні, Аж ніяк)!»* * *нареч. -
20 потому
тим, отим, тому, того, через те, то, ото. [Мене ніхто не розуміє, і це не тим, ніби я якась загадкова натура (Л. Укр.). Отим мені і жаль стане матери-небоги (Шевч.). Тому ми й звемося зарічани, що живемо за річкою]. -му-то - тим-то, тому-то и т. д. -му что (ибо) - бо, тому що, того що, тим що, що. [Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю (Пісня). Звали наших предків сусіди Полянами, що вони в полях кохались (Кул.)]. -му, что - того, тому, тим и т. д., що. [Кінь вороненький того зажурився, що ще сьогодні води не напився (Пісня). Не прийшов тому, що був хорий]. Не люблю его, -му что он лгун - не люблю його, бо він брехун. Я согласен, -му что вы этого желаете - згоджуюсь, бо (тому що) ви цього бажаєте. Он сказал так не -му, что хотел сделать мне зло - він сказав так не тому (не через те), що хотів мені лихо заподіяти.* * *1) нареч. тому́, че́рез те, того́, тим, оти́м; диал. зати́м2) союз\потому что — бо, тому́ що, че́рез те що, того́ що; позая́к
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина … Википедия